Протягом 25 років одним із напрямків діяльності Українського земляцтва Сілламяе Водограй була українська освіта в Естонії. Громада земляцтва підтримувала роботу недільних українських шкіл, організовувала табори та фестивалі для дітей і молоді, проводила конференції, семінари, брала участь у міжнародних форумах та конференціях. Ми пишаємось нашими партнерами в Естонії, Україні та за кордоном, а також досягненнями за цей час.
Українська освіта в Естонії зуміла вижити завдяки підтримці українських громад та уряду Естонії. 24 лютого 2022 року, після вторгнення Росії та початку повномасштабної війни, перед українськими громадами за кордоном з’явилися нові виклики.
Запитання сьогодення ставлять нові завдання перед українською спільнотою – вижити та зберегти українських дітей для майбутньої України. Це є справою та обов'язком кожної української родини, вчителя та держави перед усіма поколіннями українців, хто відстоював Україну у всі часи, і тими, хто віддає своє життя за неї тепер.
Обговорення цих питань у сфері української освіти за кордоном в умовах війни, відбулось на конференції, яка відбулась у рамках року культурного багатства Естонії та відзначення 25-річчя земляцтва Водограй 24 травня 2024 року в м. Сілламяе, Естонія.
Українська освіта в Естонії зуміла вижити завдяки підтримці українських громад та уряду Естонії. 24 лютого 2022 року, після вторгнення Росії та початку повномасштабної війни, перед українськими громадами за кордоном з’явилися нові виклики.
Запитання сьогодення ставлять нові завдання перед українською спільнотою – вижити та зберегти українських дітей для майбутньої України. Це є справою та обов'язком кожної української родини, вчителя та держави перед усіма поколіннями українців, хто відстоював Україну у всі часи, і тими, хто віддає своє життя за неї тепер.
Обговорення цих питань у сфері української освіти за кордоном в умовах війни, відбулось на конференції, яка відбулась у рамках року культурного багатства Естонії та відзначення 25-річчя земляцтва Водограй 24 травня 2024 року в м. Сілламяе, Естонія.
Від естонського міста Сілламяе, де ми зараз перебуваємо, до російського Санкт-Петербурга лише 180 км. У цьому місті близько 90 відсотків мешканців- росіяни, решта - майже в однаковій кількості естонці та українці . Саме в такому середовищі працює недільна школа «Водограй», директоркою якої є Лариса Житнік. Навіть у таких непростих умовах ця українська школа тут успішно функціонує, формуючи українську національну сутність, щоб зберегти кожну українську дитину за кордоном в українському векторі.
Керівники та учителі українських суботніх та недільних шкіл Естонії ( Руслана Довга , директорка школи «Калина» ( м. Валга), Марко Терен , учителька казкового королівства «Лабора»( м. Таллінн), Алла Паскаленко, учителька школи « Стожари»( м. Маарду), Володимир Паламар , директор школи « Надія» ( м.Таллінн), Анна Сумик, директорка української школи у м. Тарту, Лариса Житнік , директорка української школи « Водограй» ( м. Сілламяе) презентували діяльність своїх навчальних закладів та поділилися своїми думками щодо шляхів подолання освітніх викликів , найголовнішим з яких є протидія процесам асиміляції та зросійщення у країні їхнього перебування.
Сьогодні кожен учитель, який працює в українознавчому освітньому осередку за кордоном, має чітко усвідомити СВОЮ ДЕРЖАВОТВОРЧУ РОЛЬ: у діаспорі сьогодні ми навчаємо та виховуємо тих, хто завтра свої можливості та ресурси вкладатиме у розбудову та відновлення України. Головною місією українського учителя за кордоном є не лише навчити читати і писати українською, а й передати дитині відчуття гордості за незламний український народ, відчуття шани до українських героїв, які сьогодні у звитяжній боротьбі виборюють право українців БУТИ, відчуття приналежності до української нації. У КОЖНОГО - і у вчитея, і в учня за кордоном - у серці має бути Україна, все інше - марнОта, друзі! Маємо бути міцним монолітом у протидії російському ворогові. Наша сила - у нашій єдності!
Любов Любчик / Lyubov Lyubchyk Голова СКВОР СКУ , членкиня управи СФУЖО ( освітня референтура ), освітянка.